1. Привіт 1-4; вимоги до єпископа 5-9; ложні вчителі 10-16
Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя 2 в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом, 3 - який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, - 4 Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса. 5 Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав: 6 коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність. 7 Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи, 8 а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий, 9 який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати. 10 Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних. 11 їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба. 12 Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі. 13 Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі, 14 щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди. 15 Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління; 16 Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.
2. Вказівки: старим 1-5; юнакам 6-8; рабам 9-10; вірним 11-15
Ти ж говори, що личить здоровому вченню: 2 Старі щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терпеливості. 3 Старі жінки так само нехай поводяться, як освяченим личить: щоб не були злоріки, ані віддані пияцтву, щоб добра навчали, 4 щоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати, 5 щоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, - щоб слово Боже не ганьбилося. 6 Так само і юнаків умовляй, щоб були помірковані, 7 даючи самі себе на зразок добрих діл: повноти в ученні, поважности, 8 Здорового та бездоганного навчання; щоб супротивник осоромився, неспроможний нічого злого проти нас сказати. 9 Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай будуть угодливі, не суперечливі, 10 хай не крадуть, а хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрашали вчення нашого Спаса Бога. 11 Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям 12 і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, 13 чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, 14 який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. 15 Так говори, умовляй і картай з усією повагою. Нехай ніхто тобою не нехтує.
3. Загальні обов'язки християн
Нагадай їм, щоб корилися верховній владі, щоб слухалися, були готові до всякого доброго діла, 2 щоб нікого не ганьбили, були мирні, поступливі та виявляли повну лагідність супроти всіх людей. 3 Ми теж були колись безглузді, непокірні, збаламучені, служили пристрастям та розкошам прерізним, живучи у злобі й заздрощах, огидні, взаємно ненависні. 4 Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, 5 він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7 щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного. 8 Вірне слово! І я хочу, щоб ти його запевняв, аби ті, які увірували в Бога, намагалися бути першими в добрих ділах. Це добре й корисне людям. 9 А безглуздих питань, родоводів, спорів та суперечок про закон уникай, бо вони безкорисні й марні. 10 Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся, 11 знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого. 12 Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до мене в Нікопіль, бо я вирішив там перезимувати. 13 Зину законника й Аполлоса випровадь дбайливо, щоб їм нічого не бракувало. 14 Наші також; нехай навчаться бути першими в добрих ділах для конечних потреб, щоб не були безплідні. 15 Вітають тебе всі, які зо мною. Вітай тих, які люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами!