1. Предки 1-4; Яфетові сини 5-7; нащадки: Хама 8-16; Сима 17-27; Авраама 28-42; царі в Едомі 43-54
Адам, Сет, Енос, 2 Кинан, Магалалієл, Яред, 3 Енох, Матусаїл, Ламех, 4 Ной, Сим, Хам та Яфет. 5 Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас. 6 Сини Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма. 7 Сини Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім. 8 Сини Хама: Куш, Міцраїм, Пут і Ханаан. 9 Сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини Раеми: Шева та Дадан. 10 Куш породив ще й Німрода; він був перший могутнім на землі. 11 Міцраїм породив лудіїв, анаміїв, легевіїв, нафтухіїв, 12 патрусіїв, каслухіїв і кафтеріїв, від яких постали філістії (філістимляни). 13 Ханаан породив Сидона, свого первенця, і Хета, 14 і євусіїв, аморіїв, гіргашіїв, 15 хіввіїв, аркіїв, сініїв, 16 арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв. 17 Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд та Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Гетер та Маш. 18 Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера. 19 У Евера народились двоє синів: один на ім'я Пелег, бо за його часів була розділена земля, а другий на ім'я Йоктан. 20 Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Ераха, 21 Гадорама, Узала, Діклу, 22 Овала, Авімаела, Шеву, 23 Офіра, Хавілу і Йовава. Усі ці - сини Йоктана. 24 Сим, Арпахшад, Шелах, 25 Евер, Пелег, Реу, 26 Серуг, Нахор, Терах, 27 Аврам, він же й Авраам. 28 Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл. 29 Ось їхні потомки: Невайот, первенець Ізмаїла, Кедар, Адбеел, Мівсам, 30 Мішма, Дума, Масса, Хадад, Тема, 31 Єтур, Нафіш і Кедма. Це сини Ізмаїла. 32 Сини Кетури, наложниці Авраама: вона породила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. Сини Йокшана: Шева і Дедан. 33 Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Ельдаа. Усі ці - сини Кетури. 34 Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль. 35 Сини Ісава: Еліфаз, Реуел, Єуш, Ялам і Корах. 36 Сини Еліфаза: Теман, Омар, Цефі, Гатам, Кеназ, Тімна та Амалек. 37 Сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма та Мізза. 38 Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цівон, Ана, Дішон, Ецер та Дішан. 39 Сини Лотана: Хорі, Геман; а сестра в Лотана: Тімна. 40 Сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо та Онам. Сини Цівона: Айя та Ана. 41 Сини Ани: Дішон. Сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран та Херан. 42 Сини Ецера: Білган, Зааван та Акан. Сини Дішана: Уц та Аран. 43 Ось царі, що царювали в краю Едом, ще перед тим, як царював якийнебудь цар над синами Ізраїля: Бела, син Беора. Назва його міста була Дінгава. 44 А як помер Бела, то замість нього став царем Йовав, син Зераха, з Боцри. 45 І помер Йовав, і замість нього став царем Хушам із Теман-краю. 46 Помер Хушам, і замість нього став царем Гадад, син Бедада. Він розбив мідіян на Моав-рівнині; назва його міста була Авіт. 47 Помер Гадад, на місце його став царем Самла з Масреки. 48 Помер Самла, і замість нього став царем Саул із Реховоту, що над Рікою. 49 Помер Саул, а замість нього став царем Ваал-Ханан, син Ахбора. 50 Помер Ваал-Ханан, і замість нього став царем Гадад. Назва його міста була Пау, а жінка його була на ім'я Мегедавель, дочка Матреда, дочка Мезагава. 51 Як же Гадад помер, то в Едомі постали родоначальники: родоначальник Тімна, родоначальник Алва, родоначальник Єтет, 52 родоначальник Оголівама, родоначальник Ела, родоначальник Пінон, 53 родоначальник Кеназ, родоначальник Теман, родоначальник Мівцар, 54 родоначальник Магдієл, родоначальник Ірам. Такі були родоначальники едомські.
2. Сини Ізраїля 1-2; нащадки Юди 3-55
Ось сини Ізраїля: Рувим, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон, 2 Дан, Йосиф, Веніямин, Нафталі, Гад та Ашер. 3 Сини Юди: Ер, Онан та Шела; троє народились у нього від дочки Шуа, ханаанянки. Ер, первородний Юди, був не довподоби Господеві, й він його вбив. 4 Тамара, його невістка породила йому Переца й Зераха. Всього в Юди було 5 синів. 5 Сини Переца: Хецрон та Хамул. 6 Сини Зераха: Замрі, Етан, Геман, Калкол та Дара - всього п'ятеро. 7 Син Замрі: Кармі. Сини Кармі: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, порушивщи анатему. 8 Сином Етана був Азарія. 9 Сини, що народились у Хецрона: Єрахмаел, Рам та Келувай. 10 Рам породив Амінадава; Амінадав породив Нахшона, князя синів Юди. 11 Нахшон породив Салму; Салма породив Вооза. 12 Вооз породив Овида; Овид породив Єссея. 13 Єссей породив Еліява, свого первородного, другого - Авінадава, третього - Шіму, 14 четвертого - Натанаїла, п'ятого - Раддая, 15 шостого - Оцема й сьомого - Давида. 16 Сестри їхні: Церуя та Авігайла. Сини Церуї: Авішай, Йоав та Азаел, троє. 17 Авігайла породила Амасу; а батько Амаси був Єтер, ізмаїльтянин. 18 Калев, син Хецрона, мав дітей від Азуви, своєї жінки, дочки Єріота. Ось її сини: Єшер, Шовав та Ардон. 19 І померла Азува, й Калев взяв собі за жінку Ефрат, що породила йому Хура. 20 Хур породив Урі, а Урі породив Бецалела. 21 Потім Хецрон увійшов до дочки Махіра, батька Гілеада. Він узяв її за себе, мавши шістдесят років, і вона породила йому Сегува. 22 Сегув породив Яіра, в якого були 23 міста у Гілеад-краю. 23 Гешур і Арам забрали в них Яірові містечка, Кенат і залежні від нього міста - 60 міст. Усі ці були сини Махіра, батька Гілеада. 24 Після смерти Хецрона Калев увійшов до Ефрати, жінки батька, і вона породила йому Ашхура, батька Текоа. 25 Сини Єрахмаела, Хецронового первістка, були: первородний Рам, Буна, Орен, Оцем та Ахія. 26 Була в Єрахмаела й друга жінка, на ім'я Атара; вона була мати Онама. 27 Сини Рама, Єрахмаелевого первістка, були: Маац, Ямін та Екер. 28 Сини ж Онама були: Шаммай та Яда, а сини Шаммая - Надав та Авішур. 29 Жінка Авішура була на ім'я Авігайла. Вона породила йому Ахбана та Моліда. 30 Сини Надава: Селед та Аппаїм. Селед помер бездітним. 31 Син Аппаїма: Їші; син Їші: Шешан; син Шешана: Ахлай. 32 Сини Яди, брата Шаммая: Єтер та Йонатан. Єтер помер бездітним. 33 Сини Йонатана: Пелет та Заза. Це сини Єрахмаела. 34 В Шешана ж не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана раб єгиптянин на ім'я Ярха. 35 Шешан дав свою дочку Ярсі своєму рабові за жінку, і вона породила йому Еттая. 36 Еттай породив Натана, а Натан породив Завада. 37 Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Овида. 38 Овид породив Єгу, а Єгу породив Азарію. 39 Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Елеасу. 40 Елеаса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума. 41 Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму. 42 Сини Калева, брата Єрахмаела: Меша, перворідний його; він був батьком Зіфа. Сини Мареші: Хеврон. 43 Сини Хеврона: Корах, Таппуах, Рекем та Шема. 44 Шема породив Рахама, батька Йоркоама, а Рекем породив Шаммая. 45 Син Шаммаї: Маон; Маон був батьком Бет-Цура. 46 Ефа, наложниця Калева, породила Харана, Моцу та Газеза. Харан породив Газеза. 47 Сини Ягдая: Регем Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф. 48 Наложниця Калева Мааха породила Шевера та Тірхану. 49 Шааф, батько Мадманни, породив Шеву, батька Махбени й батька Гівеї. А дочка Калева - Ахса. 50 Ось такі були діти Калева. Сини Хура, первородного Ефрати: Шовал, батько Кіріят-Єаріма, 51 Салма, батько Бет-Легему, Хареф, батько Бет-Гадеру. 52 У Шовала, батька Кіріят-Єаріму, були ще сини: Гарое, Хаці, Менухот. 53 Родини Кіріят-Єаріму були: їтрії, путії, шуматії та мішраї. Від цих постали цараї та ештаолії. 54 Сини Салми: Бет-Легем і нетофії, Атрот-Бет-Йоав, хації, манахії і цорії. 55 Родини писарів, що жили в Ябеці: тіраї, шімаї і сухаї. Це кінії, що постали від Хаммата, родоначальника дому Рехава.
3. Нащадки Давида
Ось сини Давида, що народились у нього в Хевроні: первородний Амнон від Ахіноами єзреелки; другий - Кілеав від Авігайли, кармелійки; 2 третій - Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, гешурського царя; четвертий - Адонія, син Хаггіти; 3 п'ятий - Шефатія від Авітали; шостий - Ітреам від Егли, його жінки. 4 Шестеро народились у нього в Хевроні; царював він там 7 років і 6 місяців, а 33 роки царював у Єрусалимі. 5 А оці народились у нього в Єрусалимі: Шімеа, Шовав, Натан і Соломон, четверо від Ветсавії, дочки Аммієла; 6 Ївхар, Елішуа, Еліфелет, 7 Ногаг, Нефег, Яфія, 8 Елішама, Веліяда й Еліфелет - дев'ятеро. 9 Оце всі Давидові сини, окрім синів від наложниць. Тамар була їхня сестра. 10 Син Соломона: Ровоам; син цього - Авія, син цього - Аса, син цього - Йосафат, 11 син цього - Йорам, син цього - Ахазія, син цього - Йоас, 12 син цього - Амасія, син цього - Азарія, син цього - Йотан, 13 син цього - Ахаз, син цього - Єзекія, син цього - Манассія, 14 син цього - Амон, син цього - Йосія. 15 Сини Йосії: первородний Йоханан, другий Йоаким, третій Седекія, четвертий Шаллум. 16 Сини Йоакима: Єхонія його син, Седекія - син цього. 17 Сини Єхонії в'язня: Шелтієл його син, 18 Малкірам, Педая, Шенацар, Єкамія, Гошама та Недавія. 19 Сини Педаї: Зоровавел та Шімеї. Сини Зоровавела: Мешуллам та Хананія, і Шеломіт, сестра їхня. 20 Сини Мешуллама: Хашува, Огел, Берехія, Яхсадія, Юшав-Хесед - п'ятеро. 21 Сини Хананії: Пелатія та Ісая його син; Рефая його син; Арнан його син; Овдія його син; Шеханія його син. 22 Син Шеханіі: Шемая. Сини Шемаї: Хаттуш, Їгал, Барія, Неарія, Сафат - шестеро. 23 Сини Неарії: Еліоенай, Єзекія та Азрікам - троє. 24 Сини Еліоеная: Годавія, Еліяшів, Пелая, Аккув, Йоханан, Делая та Анані - семеро.
4. Родовід Юди 1-23; покоління Симеона 24-43
Сини Юди: Перец, Хецрон, Кармі, Хур та Шовал. 2 Рая, син Шовала, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лагада. Це родина цуреатіїв. 3 А ось сини Хура, Етамового батька: Єзреел, Ішма та Їдбаш, а сестра їхня була на ім'я Гацлелпоні; 4 Пенуел, батько Гедора, та Езер, батько Хуша. Оце сини Хура, первородного Ефрати, батька Бет-Легема. 5 В Ашхура, батька Текоа, було дві жінки: Хема та Наара. 6 Наара породила йому: Ахузама, Хефера, Темні та Ахаштарі. Це сини Наари. 7 Сини ж Хели: Церет, Цохар, Етнан і Коц. 8 Коц породив Анува, Цовеву, родини Ахархела, сина Гарума. 9 Ябец був поважаний більше від своїх братів. Мати його дала йому ім'я Ябец, кажучи: “Я породила його в муках.” 10 Ябец візвав до Бога Ізраїля: “Коли б ти мене благословив та розпросторив мої межі, коли б рука твоя була зо мною й ти оборонив би мене від напасти, щоб я не бідував!” І Бог послав, чого він просив. 11 Келув, брат Шухи породив Махіра, що був батьком Ештона. 12 Ештон породив Бет-Рафу, Пасеаха, Техінну, батька Ір-Нахаша. Це були мужі Рехи. 13 Сини Кеназа: Отнієл та Сарая. Сини ж Отнієла: Хатат і Меонотай. 14 Меонотай породив Офру, а Сарая породив Йоава, родоначальника долини Ремісників, бо вони були ремісники. 15 Сини Калева, сина Єфунне: Ір, Ела та Наам. Син Ели був Кеназ. 16 Сини Єгаллела: Зіф, Зіфа, Тірія та Азарел. 17 Сини Езри: Єтер, Меред, Ефер та Ялон. Єтер породив Марію, Шаммая, Ішбаха, батька Ештемоа. 18 Жінка його, юдейка, породила Єреда, батька Гедора, Хевера, батька Сохо, і Єкутієла, батька Заноаха. Це сини Бітії, дочки фараона, яку взяв Меред. 19 Сини жінки Годії, сестри Нахама, батька Кеїли: Симеон, Гармі та Ештемоа, маахій. 20 Сини Симеона: Амнон, Рінна, Бен-Ханан та Тілон. Син Їші: Зохет і Бен-Зохет. 21 Сини Шели, сина Юди: Ер, батько Лехи, Лаади, батько Мареш та родин, що виробляють вісон у Бет-Ашбеа; 22 Йокім та люди з Козеби, Йоас, Сараф, що панували над Моавом, а потім повернулись у Вифлеєм, але це давні події. 23 То були ганчарі та мешканці Нетаїму й Гедери. Вони, бувши в царя на ророті, жили там. 24 Сини Симеона: Немуел, Ямін, Яріб, Зерах та Саул; 25 Шаллум його син; Мівсам його син; Мішма його син; 26 Сини ж Мішми: Хамуел його син; Заккур його син; Шімеї його син. 27 У Шімеї було 16 синів та 6 дочок; а в його братів було небагато синів, і всі їхні родини не були такі численні, як сини Юди. 28 Вони жили в Версавії, Моладі, Хацар-Шуалі, 29 Білзі, Ецемі, Толаді, 30 Бетуелі, Хормі, Ціклазі, 31 у Бет-Маркавоті, Хацар-Сусімі, Бет-Біреї та в Шаараїмі. Це були їхні міста, поки царював Давид, 32 з їхніми селищами: Етам, Аїн, Ріммон, Тохен та Ашан - 5 міст. 33 Усі їхні селища були навколо цих міст аж до Ваалу. Це були. їхні оселі; в них були свої родовідні сувої-списки. 34 Мешовав, Ямлех, Йоса, син Амасії, 35 Йоіл, Єгу, син Йошівії, сина Сераї, сина Азієла, 36 Еліоенай, Якова, Ішухая, Асая, Адієл, Єсімієл, Беная, 37 Зіза, син Шіфеї, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї. 38 Ці, так як були наведені за іменами, були князями над своїми родинами, і доми їхніх батьків сильно розрослися. 39 Вони доходили аж до Герари на схід долини, щоб знайти випаси для своїх черед, 40 і знайшли там тучні та добрі пасовиська й широку, спокійну та безпечну землю. Колись там жили сини Хама. 41 Прийшли оці, записані за іменами, за часів Єзекії, юдейського царя, і знищили їхні шатра й меоніїв, що там перебували, і обрекли їх на анатему аж по цей день, і оселились на їхньому місці, бо там були пасовиська для їхніх черед. 42 Деякі з них, із синів Симеона, подались на Сеїр-гору - 500 чоловік. На чолі в них були: Пелатія, Неарія, Рефая та Узієл, син Їші. 43 Вони повбивали решту амалекитян, що були врятувались, і осілись там аж по цей день.
5. Сини Рувима 1-10; сини Гада 11-17; східньо-йорданські племена у війні 18-22; півкоління Манассії 23-26; походження архиєрея Єгоцадака 27-41
Сини Рувима, первородного Ізраїля, - бо він був справжній первісток, але що осквернив ложе свого батька, то його первородство було віддане синам Йосифа, сина Ізраїля. Одначе Йосиф не був внесений у родовідні списки як первородний, 2 бо Юда був найпотужніший між своїми братами і з нього вийшов князь, хоч первородство й належало Йосифові. 3 Сини Рувима, первородного Ізраїля: Енох, Паллу, Хецрон та Кармі. 4 Сини Йоіла: Шемая його син, Гог його син, Шімеї його син, 5 Міха його син, Реая його син, Ваал його син, 6 Беера його син, що його забрав у неволю Тіглатпілесар, асирійський цар; він був князем рувимлян. 7 Брати його, за їхніми родинами, так як внесено їх у списки за їхніми родами, були: перший Єїел, потім Захарія, 8 Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Йоіла. Він жив у Ароері аж до Нево та Ваал-Меону; 9 а на схід жив він аж до входу в пустиню, що тягнеться від ріки Ефрату, бо череди їхні були дуже великі в Гілеад-краю. 10 За часів Саула вони воювалися з агарянами, що й загинули від їхніх рук, і ті почали жити в їхніх шатрах здовж усієї східньої смуги Гілеаду. 11 Сини ж Гада жили навпроти них у Башан-краю аж до Салхи. 12 Йоіл був перший, Шафам другий, потім Янай та Шафат у Башані. 13 Брати їхні за їхніми батьківськими родинами були: Михаїл, Мешуллам, Шева, Йорай, Якан, Зія та Евер - семеро. 14 Ось сини Авіхаїла, сини Хурі, сина Яроаха, сина Гілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Яхдо, сина Буза. 15 Ахі, син Авдієла, сина Гуні, був головою їхніх батьківських родин. 16 Вони жили в Гілеаді, в Башані, та у всіх залежних від нього містах, а й по всіх пасовиськах Шарону аж до кінця їх. 17 Усі вони були внесені в родовідні списки за часів Йотама, юдейського царя, і за часів Єровоама, ізраїльського царя. 18 Синів Рувима, Гада й половину коліна Манассії було 44 760 хоробрих мужів, що носили щит і меч та напинали лука й були вправні до війни й могли виступити до битви. 19 Вони воювалися з агарянами, Єтуром, Нафішем і Нодавом. 20 Їм дана була допомога проти них, і агаряни й усі, що були з ними, були видані їм у руки, бо ті в бою візвали до Господа, й він почув їх за те, що на нього вповали. 21 Вони зайняли їхні череди: 50 000 верблюдів, 250 000 овець, 2 000 ослів та 100 000 душ людей. 22 Багато бо попадало вбитих, тим, що війна була від Бога. Вони жили на їхньому місці аж до переселення. 23 Сини половини коліна Манассії жили в краю, що простягався від Башану до Ваал-Хермону, до Сеніру й до гори Хермону. Їх було багато. 24 Ось голови їхніх батьківських домів: Ефер, Їші, Елієл, Асрієл, Єремія, Годая та Яхдієл, витязі хоробрі, мужі значні, голови всіх батьківських домів. 25 Але вони були невірні Богові своїх батьків і заходилися блудити за богами народів тієї землі, яких Бог знищив перед їхніми очима, 26 і тоді Бог Ізраїля збудив дух Пула, асирійського царя, та дух Тіглатпілесара, асирійського царя, що виселив рувимлян, гадіїв та половину коліна Манассії й привів їх у Халах, Хавор, Гару й над ріку Гозан, де вони й по цей день. 27 Сини ж Леві: Гершон, Кегат і Мерарі. 28 Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл. 29 А діти Амрама: Арон, Мойсей та Марія. Сини ж Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар. 30 Єлеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішуа, 31 Авішуа породив Буккі, Буккі породив Уззі, 32 Уззі породив Зерахію, Зерахія породив Мерайота, 33 Мерайот породив Амарію, Амарія породив Ахітува, 34 Ахітув породив Цадока, Цадок породив Ахімаца, 35 Ахімац породив Азарію, Азарія породив Йоханана, 36 Йоханан породив Азарію, того, що був священиком у храмі, збудованому Соломоном у Єрусалимі. 37 Азарія породив Амарію, Амарія породив Ахітува, 38 Ахітув породив Цадока, Цадок породив Шаллума, 39 Шаллум породив Хілкію, Хілкія породив Азарію, 40 Азарія породив Сераю, Серая породив Єгоцадака; 41 Єгоцадак пішов на вигнання, коли Господь переселив Юду та Єрусалим рукою Навуходоносора.
6. Перелік левітів 1-15; родовід співаків у святині 16-32; завдання священиків та левітів 33-34; нащадки Арона 35-38; осідки левітів 39-66
Сини Леві: Гершом, Кегат та Мерарі. 2 Ось імена синів Гершома: Лівні та Шімеї. 3 Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл. 4 Сини Мерарі: Махлі та Муші. Ось родини Леві за їхніми батьківськими домами: 5 у Гершома: Лівні його син, Яхат його син, Зімма його син, 6 Йоах його син, Іддо його син, Зерах його син, Ятрай його син. 7 Сини Кегата: Амінадав його син, Корах його син, Ассір його син, 8 Елкана його син, Евіясаф його син, Ассір його син, 9 Тахат його син, Урієл його син, Уззія його син, Саул його син. 10 Сини Елкани: Амасай та Ахімот. 11 Елкана його син, Цофай його син, Тоах його син, 12 Еліяв його син, Єрохам його син, Елкана його син, Самуїл його син. 13 Сини Самуїла: первородний Йоіл, другий Авія. 14 Сини Мерарі: Махлі, Лівні його син, Шімеї його син, Уззія його син, 15 Шіма його син, Хаггія його син, Асая його син. 16 Ось ті, що Давид настановив, щоб управляли співом у Господнім храмі від часу, як ковчег знайшов стале місце. 17 Вони служили співцями перед житлом намету зборів, поки Соломон не збудував Господнього храму в Єрусалимі. Вони ставали на свою службу за приписаним їм порядком. 18 Ось ті, що ставали зо своїми синами: з синів Кегата: Геман-співець, син Йоіла, сина Самуїла, 19 сина Елкани, сина Єрохама, сина Елієла, сина Тоаха, 20 сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая, 21 сина Елкани, сина Йоіла, сина Азарії, сина Зефанії, 22 сина Тахата, сина Ассіра, сина Евіясафа, сина Кораха, 23 сина Іцгара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля. 24 Брат його Асаф, що стояв праворуч від нього, - Асаф, син Берехії, сина Шіми, 25 сина Михаїла, сина Масеї, сина Малкії, 26 сина Етні, сина Зераха, сина Адаї, 27 сина Етана, сина Зімми, сина Шімеї, 28 сина Яхата, сина Гершома, сина Леві. 29 Сини Мерарі, їхні брати, що стояли ліворуч від нього: Етан, син Куші, сина Авді, сина Маллуха, 30 сина Хашавії, сина Амасії, сина Хілкії, 31 сина Амзі, сина Бані, сина Шемера, 32 сина Махлі, сина Мушші, сина Мерарі, сина Леві. 33 Брати їхні, левіти, були призначені до всяких послуг при наметі Божого дому. 34 Арон же та сини його палили на жертовнику всепалення й на кадильному жертовнику, виконуючи всяку службу в святому святих та справляючи покуту за Ізраїля згідно з усім, що наказав Мойсей, слуга Божий. 35 Ось сини Арона: Єлеазар його син, Пінхас його син, Авішуа його син, 36 Буккі його син, Уззі його син, Зерахія його син; 37 Мерайот його син, Амарія його син, Ахітув його син, 38 Цадок його син, Ахімац його син. 39 А ось їхні житла за їхніми оселями в їхніх границях: синам Арона, родині кегатіїв, на яких випав перший жереб, 40 дали Хеврон, у краю Юди, з пасовиськами навколо нього; 41 а поля цього міста й його села дали Калевові, синові Єфунне. 42 Синам Арона дали ще охоронні міста Хеврон та Лівну з їхніми пасовиськами, Яттір та Ештемоа з їхніми пасовиськами, 43 Хілез із його пасовиськами та Девір з його пасовиськами, 44 Ашан з його пасовиськами та Бет-Шемеш з його пасовиськами. 45 А від коліна Веніямина: Геву з її пасовиськами, Алемет з його пасовиськами, Анатот з його пасовиськами. Усього було в них 13 міст з їхніми пасовиськами. 46 Решті синів Кегата дали за жеребом, за їхніми родинами, 10 міст коліна Ефраїма, коліна Дана й половини коліна Манассії. 47 Синам Гершома, за їхніми родинами, 13 міст від коліна Іссахара, коліна Ашера, коліна Нафталі й коліна Манассії в Башані. 48 Синам Мерарі, за їхніми родинами, за жеребом 12 міст від коліна Рувима, коліна Гада й коліна Завулона. 49 Левітам дали сини Ізраїля міста з їхніми пасовиськами. 50 Вони дали за жеребом від коліна синів Юди, від коліна синів Симеона й від коліна синів Веніямина згадані міста, які назвали своїм ім'ям. 51 Щодо родин синів Кегата, то їм дано в наділ міста від коліна Ефраїма. 52 Дали їм охоронне місто Сихем з його пасовиськами на Ефраїм-горі та Гезер з його пасовиськами, 53 Йокмеам з його пасовиськами та Бет-Хорон з його пасовиськами, 54 Аялон з його пасовиськами та Гат-Ріммон з його пасовиськами; 55 і від половини коліна Манассії Таанах з його пасовиськами, Білеам з його пасовиськами - для родин інших синів Кегата. 56 Синам Гершома, за їхніми родинами, від половини коліна Манассії дали Голан у Башані з його пасовиськами та Аштарот з його пасовиськами; 57 від коліна Іссахара Кадеш з його пасовиськами, Даврат з його пасовиськами, 58 Рамот з його пасовиськами й Анем з його пасовиськами; 59 від коліна Ашера Мішал з його пасовиськами, Авдон з його пасовиськами, 60 Хукок з його пасовиськами та Рехов з його пасовиськами; 61 від коліна Нафталі Кадеш у Галилеї з його пасовиськами, Хаммон з його пасовиськами та Кіріятаїм з його пасовиськами. 62 Для решти синів Мерарі, від коліна Завулона, Ріммон з його пасовиськами та Тавор з його пасовиськами. 63 А по той бік Йордану, навпроти Єрихону, на схід від Йордану, від коліна Рувима дали: Бецер у пустині з його пасовиськами, Ягцу з його пасовиськами, 64 Кедомот з його пасовиськами та Мефаат з його пасовиськами; 65 від коліна Гада Рамот з його пасовиськами, Маханаїм з його пасовиськами, 66 Хешбон з його пасовиськами та Язер з його пасовиськами.
7. Сини Іссахара-Ісаака 1-5; Веніямина 6-12; Нафталі 13; Манассії 14-19; Ефраїма 20-29; Ашера 30-40
Сини Іссахара: Тола, Пуа, Яшув та Шімрон - четверо. 2 Сини Толи: Уззі, Рефая, Єрієл, Яхмай, Ївсам та Самуїл, голови батьківських родин Толи, хоробрі вояки в своїх родах. Числом було їх за часів Давида 22 600. 3 Син Уззі: Ізрахія. Сини ж Ізрахії: Михаїл, Овдія, Йоіл, Їшія. Всі вони 5 були головами. 4 В них було за їхніми родовідними списками, за їхніми батьківськими домами, готового до бою війська 36 000, бо в них було багато жінок та синів. 5 Отже, їхніх братів, за всіма родинами Іссахара, хоробрих вояків, занесених у родовідні списки, було всього 87 000. 6 А й у Веніямина було троє синів: Бела, Бехер та Єдіаел. 7 Сини Бели: Ецбон, Уззі, Узієл, Єрімот та Ірі - 5, голови своїх батьківських домів, хоробрі вояки. В їхніх родовідних списках 22 034 було внесено їх. 8 Сини Бехера: Зміра, Йоас, Еліезер, Еліоенай, Омрі, Єрімот, Авія, Анатот та Алемет: усі вони сини Бехера. 9 В їхніх родовідних списках, за їхніми родами, за головами їхніх батьківських домів було 20 200 хоробрих вояків. 10 Син Єдіаела: Білган. Сини ж Білгана: Єуш, Веніямин, Єгуд, Ханаана, Зетан, Таршіш і Ахішахар. 11 Усі ці були сини Єдіаела, за головами батьківських домів, хоробрі вояки, - 17 200, готові виступити військом до бою. 12 І Шуппім і Хуппім, сини Іра. А Хушім син, Ахера. 13 Сини Нафталі: Яхціел, Гуні, Єцер, Шаллум; це сини Білги. 14 Сини Манассії: Асрієл, що його породила наложниця арамійка; вона ж породила й Махіра, батька Гілеада. 15 Гілеад узяв жінку для Хуппіма й для Шуппіма, а жінка його звалась Мааха, сестра ж його була на ім'я Гаммолехет, а брат - Целофхад. У Целофхада були дочки. 16 Мааха, жінка Гілеада, породила сина й дала йому ім'я Переш, а ім'я братові його Шереш. Сини його: Улам та Рекем. 17 Сини Улама: Бедан. Оце сини Гілеада, сина Махіра, сина Манассії. 18 Сестра його Гаммолехет породила Ішгода, Авієзера та Махлу. 19 Сини Шеміди були: Ахіян, Шехем, Лікхі та Аніям. 20 Сини Ефраїма: Шутелах, Беред його син, Тахат його син, Елада його син, Тахат його син, 21 Завад його син, Шутелах його син, Езер та Елад, що їх убили люди з Гату, які народились у цьому краї, бо ті зійшли були, щоб забрати в них череди. 22 Батько їхній Ефраїм довго сумував за ними, і брати його прийшли його розважати. 23 Потім увійшов до своєї жінки, і вона зачала й породила сина, а він дав йому ім'я Верія, бо нещастя спало на його господу. 24 Була ж у нього дочка Шеера. Вона збудувала Бет-Хорон нижчий та вищий та Узен-Шееру. 25 Рефах його син, Решеф і Телах його син, Тахан його син, 26 Ладан його син, Аммігуд його син, Елішама його син, 27 Нун його син, Ісус його син. 28 Посілості їхні та оселі були: Бетел і залежні від нього міста, а на схід - Нааран, на захід -Гезер і залежні від нього міста, і Сихем і залежні від нього міста до Айі і залежних від нього міст. 29 У руках синів Манассії були: Бет-Шеан і залежні від нього міста, Таанах і залежні від нього міста, Мегідо й залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. У них жили сини Йосифа, сина Ізраїля. 30 Сини ж Ашера: Їмна, Їшва, Їшві, Верія та сестра їхня Серах. 31 Сини Верії: Хевер та Малкієл; цей був батько Берзаїта. 32 Хевер породив Яфлета, Шомера, Хотама та сестру їхню Шуа. 33 Сини Яфлета: Пасах, Бімгал та Ашват. Це сини Яфлета. 34 Сини Шемера, його брата: Рогега, Хувва та Арам. 35 Сини Хотама його брата: Цофах, Їмна, Шелеш та Амал. 36 Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Їмра, 37 Бецер, Год, Шамма, Шілша, Ітран та Беера. 38 Сини Єтера: Єфунне, Піспа та Ара. 39 Сини Улли: Арах, Ханієл та Ріція. 40 Усі ці сини Ашера, голови батьківських домів, добірні люди, хоробрі вояки, старші. Вони були внесені у військові списки, для війни, числом 26 000 чоловік.
8. Родовід Веніямина 1-28; нащадки Саула 29-40
Веніямин породив Белу, свого первістка, другого Ашбела, третього Ахірама, 2 четвертого Ноху та п'ятого Раху. 3 У Бели були сини Аддар, Гера, Авігуд, 4 Авішуа, Нааман, Акоах, 5 Гера, Шефуфан та Хірам. 6 А ось сини Егуда: вони були голови батьківських домів тих, що жили в Геві; потім переселили їх у Манахат: 7 Нааман, Ахія та Гера; цей переселив їх; він породив Уззу та Ахігуда. 8 Шахараїм породив у Моав-краю синів після того, як відправив від себе Хушім та Баару, своїх жінок. 9 Він породив від Ходеші, своєї жінки: Йовава, Цівею, Мешу, Малкама, 10 Єуца, Сохію та Мірму; це його сини, голови батьківських родин. 11 Від Хушіми ж породив Авітува та Елпаала. 12 Сини Елпаала: Евер, Мішам та Шемед; цей збудував Оно та Лод із залежними від нього містами. 13 Потім Верія й Шема. Вони були голови батьківських домів тих, що жили в Аялоні. Вони вигнали мешканців з Гату. 14 Їхні брати були Шашак та Єрімот. 15 Зевадія, Арад, Едер, 16 Михаїл, Ішпа та Йоха були сини Верії. 17 Зевадія, Мешуллам, Хізкі, Хевер, 18 Їшмерай, Їзлія та Йовав були сини Елпаала. 19 Яким, Зіхрі, Завді, 20 Еліенай, Цілтай, Елієл, 21 Адая, Берая та Шімрат були сини Шімеї. 22 Їшпан, Евер, Еліел, 23 Авдон, Зіхрі, Ханан, 24 Хананія,. Елам, Антотія, 25 Іфдія та Пенуел були сини Шашака. 26 Шамшерай, Шехарія, Аталія, 27 Ярешія, Елія та Зіхрі були сини Єрохама. 28 Це -голови батьківських домів за їхніми родами; це були проводирі, - вони жили в Єрусалимі. 29 В Гівеокі жили Єїел, батько Гівеона, жінка його на ім'я Мааха; 30 його первісток Авдон, опісля Цур, Кіш, Ваал, Надав, 31 Гедор, Ахіо, Зехер та Міклот. 32 Міклот породив Шіму. І вони жили теж із своїми братами в Єрусалимі. 33 Нер породив Авнера; Кіш породив Саула; Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава та Ішбаала. 34 Син Йонатана - Мерібаал; Мерібаал породив Міху. 35 Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа та Ахаз. 36 Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета та Зімрі, Зімрі породив Моцу. 37 Моца породив Біну. Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син. 38 В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Усі ці були сини Ацела. 39 Сини ж Ешека його брата: Улам, його первісток, другий Єуш, третій Еліфелет. 40 Сини Улама були хоробрі вояки, що стріляли з лука. Було в них багато синів та внуків - 150. Усі вони походили від синів Веніямина.
9. Мешканці Єрусалиму 1-34; родовід Саула 35-44
Усі ізраїльтяни були записані в родовідні списки, записані в книзі ізраїльських та юдейських царів. Вони були переселені у Вавилон за свою невірність. 2 Першими мешканцями, що повернулися знову в свої посілості по всіх містах, були ізраїльтяни, священики, левіти та нетінеї. 3 В Єрусалимі жили деякі з синів Юди, деякі з синів Веніямина та деякі з синів Ефраїма й Манассії. 4 Із синів Юди: Утай син Амігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, сина Переца, сина Юди. 5 з шілоніїв: Асая первісток і його сини. 6 Із синів Зераха: Єуел та його брати - 690 (усіх). 7 Із синів Веніямина: Саллу син Мешуллама, сина Годавії, сина Гасенуа; 8 Ївная син Єрохама, Ела син Уззі, сина Міхрі Мешуллам син Шефатії, сина Реуела, сина Ївнії, 9 і брати їхні за своїми родами - 956. Усі ці мужі були головами батьківських родин за домами своїх батьків. 10 Із священиків: Єдая, Йоарів, Яхін, 11 Азарія син Хілкії, сина Мешуллама, сина Цадока, сина Мерайота, сина Ахітува, старшого в Божому домі; 12 Адая син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкії; Масай син Адієла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера, 13 і їхні брати, голови батьківських домів - 1760, мужі пильні в ділі служби при Божому домі. 14 З левітів: Шемая син Хашува, сина Азрікама, сина Хашавії, з синів Мерарі; 15 Бакбакар, Хереш, Галал і Маттанія син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа; 16 Овдія син Шемаї, сина Галала, сина Єдутуна; Берехія син Аси, сина Елкани, що жив у селах нетофійських. 17 Воротарі: Шаллум, Аккув, Талмон та Ахіман. Брат їхній Шаллум був старший. 18 І досі вони при царських воротах, що на схід сонця. Вони були воротарями при таборі синів Леві. 19 Шаллум син Коре, сина Евіясафа, сина Кораха, та його брати з дому його батька, корахії, відбували службу сторожів при вході до намету, а батьки їхні були вартовими при вході до Господнього табору. 20 Пінхас, син Єлеазара, був колись старшим над ними. Нехай Господь буде з ним! 21 Захарія, син Мешелемії, був воротарем при вході в намет зборів. 22 Усіх їх вибраних воротарями при вході, було 212. Вони були записані в родовідні списки в своїх селах, їх настановив на їхніх посадах Давид та Самуїл Видющий. 23 Вони та їхні потомки були при дверях Господнього дому й дому-намету на сторожі. 24 По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь. 25 Брати їхні, що жили по селах, мали приходити до них час-від-часу на сім день, 26 бо ці 4 головні воротарі були постійно на посаді. Вони були левіти; вони були над кімнатами й над скарбами Божого дому. 27 Вони ночували навколо Божого дому, бо на їхньому обов'язкові лежав догляд, і вони мали щоранку відмикати двері. 28 Надто деяким з них був доручений службовий посуд, так що вони мали його лічити, коли клали назад і коли його виймали. 29 Інші ж з них були призначені до приладдя, до всього святого приладдя, до питльованої муки, вина, оливи, ладану та пахощів. 30 Деякі зо священицьких синів робили миро з пахощів. 31 Маттатії, що був з левітів, первісткові Шаллума корахія, було повірене те, що готувалось на пательнях. 32 Деяким з їхніх братів, синів Кегата, був доручений хліб появлення, що його мали готувати щосуботи. 33 А тепер співці, голови левітських батьківських домів; вони перебували в кімнатах, коли були вільні від служби, бо вони вдень і вночі мали пильнувати своє діло. 34 Це голови левітських батьківських домів, старші за своїми родами. Вони жили в Єрусалимі. 35 У Гівеоні жили: батько Гівеона Єїел, що його жінка мала ім'я Мааха, 36 його ж первородний син Авдон, потім Цур, Кіш, Ваал, Нер, Надав, 37 Гедор, Ахіо, Захарія та Міклот. 38 Міклот породив Шімеама. Вони жили теж у Єрусалимі вкупі зо своїми братами. 39 Нер породив Кіша, Кіш породив Саула, Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава й Ішбаала. 40 Син Йонатана: Мерібаал; Мерібаал породив Міху. 41 Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа й Ахаз. 42 Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета й Зімрі; Зімрі породив Моцу. 43 Моца зродив Біну; Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син. 44 В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Це сини Ацела.
10. Кінець Саула 1-7; знеславлення та поховання Саула 8-14
Філістимляни воювалися з Ізраїлем, і ізраїльтяни втекли від філістимлян і впали, побиті на горі Гілбоа. 2 Та філістимляни налягли на Саула й на його синів і вбили Йонатана, Авінадава та Малкішуа, синів Саула. 3 Битва лютувала проти Саула. Лучники настигли його, й він вельми злякавсь їх. 4 Тоді Саул сказав до свого зброєноші: “Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та й не знущались надо мною.” Але зброєноша не хотів, бо дуже наполохався. Тоді Саул узяв меча й настромивсь на нього. 5 Зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і помер. 6 Так помер Саул і три сини його, й увесь його дім вимер разом з ним. 7 Як же побачили ізраїльські люди, які були в долині, що військо втекло й що Саул та його сини загинули, - покинули свої міста й порозбігались, а тоді прийшли філістимляни й оселились у них. 8 Наступного дня прийшли філістимляни обдирати побитих і знайшли Саула та його синів мертвими на горі Гілбоа. 9 Облупили вони його, взяли його голову та зброю й послали скрізь по Філістимлянському краю, щоб дати радісну вість своїм кумирам та народові. 10 Вони склали його зброю в капищі свого бога, а череп його повісили в храмі Дагона. 11 Як же довідались мешканці Явешу Гілеадського про все, що філістимляни зробили з Саулом, 12 рушили хоробрі всі люди, взяли тіло Саула й тіла його синів, принесли їх у Явеш і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім день. 13 Так помер Саул за свою невірність, якою провинився перед Господом, за те, що не пильнував Гослоднього слова, за те, що питав у чарівниці поради 14 та за те, що не питав її у Господа. Тим він і погубив його, а царство передав Давидові, синові Єссея.
11. Давид царем Ізраїля 1-3; Єрусалим 4-9; старшини Давидові 10-14; відвага трьох 15-19; інші витязі 20-47
Тоді ізраїльтяни зібрались усім гуртом у Давида в Хевроні й промовили: “Ось ми, твоя кість і твоє тіло. 2 І вчора й позавчора, коли Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив додому, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, ти будеш князем над моїм народом Ізраїлем.” 3 Всі старші Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і Давид уклав з ними союз перед Господом у Хевроні, й вони помазали Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом, переказаним через Самуїла. 4 І двигнувся Давид і ввесь Ізраїль на Єрусалим, тобто на Євус, бо були євусії мешканцями того краю. 5 Мешканці Євусу сказали Давидові: “Не ввійдеш ти сюди!” Але Давид здобув таки твердиню Сіон, тобто Давидгород. 6 Давид сказав: “Хто першим розіб'є євусіїв, той буде головою й князем.” І видерся першим Йоав, син Церуї, і став головою. 7 Давид жив у тій твердині, тим і назвали її Давидгородом. 8 Він збудував місто навколо від Мілло до огорожі, а Йоав відновив решту міста. 9 Давид убивався все більше й більше в силу, і Господь сил був з ним. 10 Ось старшини вояків, що були в Давида, які разом з Ізраїлем вельми допомагали йому в його царстві, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем. 11 Ось імена вояків-витязів, що були в Давида: Їшбаал Гахмоній, голова над тридцятьма; він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть за одним разом. 12 За ним Єлеазар син Додо, Ахохія, один з трьох вояків. 13 Він був з Давидом у Пас-Даммімі, куди філістимляни зібрались були на війну. Там була частка поля, засіяна ячменем. Як же народ утікав від філістимлян, 14 той став посеред поля, захистив його й розбив філістимлян. Так дав Господь велику перемогу. 15 Одного разу троє з головних тридцятьох вояків зійшли наниз до Давида на скелю коло Адуллам-печери, коли філістимлянський табір розташувався був у Рефаїм-долині. 16 Давид тоді перебував у твердині, а філістимлянська залога стояла на той час у Вифлеємі. 17 Давидові схотілось дуже пити й він сказав: “Хто дав би мені напитись води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт?” 18 Тоді ці троє прорвались через філістимлянський табір і черпнули води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт; взяли вони її й принесли Давидові. Але Давид не схотів її пити; він вилив її в жертву на честь Господа 19 і сказав: “Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж пити кров цих сміливців, що важили своїм життям? Ціною бо свого життя вони принесли її.” І не схотів її пити. От що зробили оті три вояки! 20 Авішай, брат Йоава, був головою над тридцятьма. Він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть. Він був славним між: трьома. 21 З цих 30 його подвійно поважано, і був він їхнім ватажком, але тим трьом не був рівня. 22 Далі Беная, син Єгояди, син сміливого чоловіка, великого ділами, з Кавцелу. Він побив двох синів Арієла з Моаву; це він одного дня, як випав сніг, зійшов у яму й убив лева. 23 Він же убив єгиптянина, чоловіка п'ять ліктів на зріст; в єгиптянина був у руці спис, мов навій ткацький, а той зійшов до нього з палицею і, вирвавши списа з руки єгиптянина, вбив його таки його списом. 24 Отаке вчинив Беная, син Єгояди; він був славний між 30 вояками-витязями. 25 Його поважано більше, ніж 30-ох, але тим трьом він не був рівня. Давид поставив його на чолі своєї особистої охорони. 26 Хоробрі вояки: Азаел брат Йоава, Елханан син Додо з Вифлеєму, 27 Шаммот з Хароду, Хелец із Бет-Пелету, 28 Іра син Ікеша з Текса, Авієзер з Анатоту, 29 Сібхай з Хуші, Цалмон з Ахоху, 30 Маграй з Нетофи, Хелед син Боани з Нетофи, 31 Ітай син Рівая з Гівеа Веніямина, Беная з Піратону, 32 Хурай з Нахле-Гаашу, Авієл з Арави, 33 Азмавет з Бахуріму, Еліяхба з Шаалвону, 34 Яшен з Гуні, Йонатан син Шаге з Гарару, 35 Ахіям син Сахара з Гарару, Еліфал син Ура, 36 Хефер з Мехери, Ахія з Пелону, 37 Хецро з Кармелю, Наарай син Азбая, 38 Йоіл брат Натана, Мівхар син Гагрі, 39 Целек з Аммону, Нахрай з Берету, зброєноша Йоава сина Церуї; 40 Іра з Їтра, Гарев з Їтра. 41 Урія хеттит, Завад син Ахалая, 42 Адіна син Шізи рувимлянина, голови рувимлян, а з ними тридцять; 43 Ханан син Маахи, Йосафат з Матану, 44 Уззія з Аштароту, Шама та Єїел сини Хатама з Ароеру, 45 Єдіаел син Шімрі та Йоха його брат із Тіцу, 46 Елієл з Махвіму, Єрівай і Йошая сини Елнаама та Їтми з Моаву, 47 Елієл, Овид, Ясієл з Мецовії.
12. Інші прибічники Давида 1-23; вояки при сходженні Давида на престіл 24-41
Ось ті, що прийшли до Давида в Ціклаг, де він ще мусів був ховатись від Саула, сина Кіша. Вони були з тих вояків, що допомагали йому на війні. 2 То були лучники; правою й лівою рукою кидали каміння й стріляли з лука; вони були з одноплемінників Саула, з веніяминян: 3 головний був Ахієзер; по ньому Йоас син Шемаа з Гівеа; Єзієл та Пелет сини Азмавета; Бераха та Єгу з Анатоту; 4 Ішмая з Гівеа, відважний з-поміж тридцятьох і над тридцятьма; 5 Єремія, Яхзіел, Йоханан, Йозавад з Гедери; 6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія та Шефатія з Харуфу; 7 Елкана, Їшія, Азарел, Йоезер та Йошовам, корахії; 8 Йоела та Завадія сини Єрохама з Гедору. 9 З гадіїв перейшли до Давида у сховище в пустині відважні вояки, мужі, здатні до бою, озброєні щитом та списом, з виду, як леви, прудкі, як газелі на горах. 10 Перший Езер, другий Овдія, третій Еліяв; 11 четвертий Мішманна, п'ятий Єремія, 12 шостий Аттай, сьомий Елієл, 13 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад, 14 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. 15 Оці з синів Гада були начальниками над військом; один з них, якщо малий, то орудував сотнею; а як великий, то тисячею. 16 То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід. 17 Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида. 18 Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, - то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!” 19 Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу. 20 З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.” 21 А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян. 22 Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську. 23 Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже. 24 Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом. 25 Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6 800 готових до війни. 26 Із синів Симеона, 7 100 відважних у битві вояків. 27 Із синів Леві - 4 600 (усіх). 28 І Єгояда, князь дому Арона, та 3 700 із ним, 29 і Цадок сміливий юнак, і дім його батька - 22 начальники. 30 Із синів Веніямина, родичів Саула - 3 000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула. 31 Із синів Ефраїма - 20 800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах. 32 Із половини коліна Манассії - 18 000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем. 33 Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль - 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів. 34 З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю - 50 000, що однодушно вишиковувались у бойові лави. 35 З коліна Нафталі - 1 000 начальників, а з ними 37 000 із щитами та списами. 36 З коліна Дана - 28 600 готових до війни. 37 З коліна Ашера - 40 000 готових виступити на війну й озброєних до бою. 38 А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії - 120 000, з усякою військовою зброєю. 39 Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем. 40 Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них. 41 Та й ті, що були їм близькі, аж до Іссахара, Завулона та Нафталі, привозили харчів на ослах та на верблюдах, на мулах та на волах, щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість.
13. Перенесення ковчега завіту
Давид радив раду з тисячниками, з сотниками й усіма начальниками. 2 Давид сказав до громади Ізраїля: “Коли вам завгодно й коли на те воля Господа, Бога нашого, пошлім до наших братів, що зостались по землях ізраїльських, а разом з ними до священиків та левітів, що лишились у містах з приналежними до них пасовиськами, щоб вони зібрались до нас, 3 і принесемо до себе ковчег, Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали уваги на нього.” 4 Громада ухвалила зробити так, бо було воно довподоби всій громаді. 5 Тоді Давид зібрав ізраїльтян від єгипетського Шіхору до Хамат-входу, щоб перенести ковчег Божий з Кіріят-Єаріму. 6 Потім Давид з Ізраїлем пішов у Ваалу, у Кіріят-Єарім, що в Юдеї, щоб узяти звідтіль ковчег Бога, Господа, що почиває на херувимах, що зветься цим іменем. 7 І повезли Божий ковчег на новому возі з дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували віз; 8 Давид і ввесь Ізраїль веселились перед Богом щосили під співи, граючи на цитрах, гарфах, бубнах, цимбалах та сурмлячи. 9 Як дійшли до Кідонового току, Узза простяг руку, щоб підтримати ковчег, бо воли його нахилили; 10 та Господній гнів запалав на Уззу, і Господь ударив його на смерть за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він помер там таки перед Богом. 11 Давид засмутився, що Господь покарав так жорстоко Уззу, і назвав те місце “Пролом Уззи” по цей день, 12 Давид злякався Бога в той день і сказав: “Як же мені внести до себе ковчег Божий?” 13 І не повіз Давид ковчег до себе, у Давидгород, а завернув його до дому Оведедома з Гату. 14 Так ковчег Божий зостався в родині Оведедома, в його хаті, три місяці, і Господь поблагословив дім Оведедома й усе, що в нього було.
14. Початок будови 1-2; нащадки Давида 3-7; перемоги над філістимлянами 8-17
Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім. 2 Давид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля. 3 Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок. 4 Ось імена тих дітей, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон, 5 Ївхар, Елішуа, Еліфелет, 6 Ногаг, Нефег, Яфія, 7 Елішама, Веліяда та Еліфелет. 8 Як же почули філістимляни, що Давида помазано царем над усім Ізраїлем, вирушили вони його шукати. Давид довідався про те й вийшов їм назустріч. 9 Філістимляни, просунувшись наперед, напали на Рефаїм-долину. 10 Тоді Давид запитав у Бога, кажучи: “Чи йти мені на філістимлян і чи видаси їх у мої руки?” Господь сказав йому: “Іди, я видам їх тобі в руки.” 11 Двигнулися вони під Ваал-Перацім, і побив їх там Давид і сказав: “Розбив Господь моїх ворогів моєю рукою, як розбивають води.” Через це й дали назву тому місцю Ваал-Перацім. 12 Вони покинули там своїх богів, яких, на наказ Давида, спалено на вогні. 13 І знову напали філістимляни на долину. 14 Давид знов запитав у Бога, і сказав йому Бог: “Не йди слідом за ними; обійди їх і йди на них із сторони бальзамових дерев; 15 і як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальзамових дерев, тоді виступи на битву, бо Бог вийшов поперед тебе, щоб розбити філістимлянський табір”. 16 Давид зробив, як повелів йому Бог, і побив філістимлянське військо від Гівеону до Гезеру. 17 І пронеслось ім'я Давида по всіх краях, і Господь нагнав страх перед ним на всі народи.
15. Перенесення кивота завіту 1-15; співаки й сторожі дверей 16-24; урочиста процесія 25-29
І набудував собі домів у Давид-городі, потім приладив місце для Божого кивота і нап'яв для нього намет. 2 Давид сказав: “Ніхто не повинен носити Божий кивот, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити Господній кивот і служити йому довіку.” 3 Давид згромадив усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести Господній кивот на місце, яке приладив для нього. 4 Синів Арона зібрав Давид та левітів; 5 із синів Кегата - Урієла начальника та його братів - 120; 6 із синів Мерарі -Асаю начальника та його братів -220; 7 із синів Гершома - Йоіла начальника та його братів - 130; 8 із синів Еліцафана - Шемаю начальника та його братів - 200; 9 з синів Хеврона - Елієла начальника та його братів - 80; 10 із синів Узієла -Амінадава начальника та його синів - 112. 11 Давид покликав також священиків Цадока та Евіятара й левітів Урієла, Асаю, Йоіла, Шемаю, Елієла та Амінадава 12 й сказав їм: “Ви голови в батьківських родинах левітів; очистьтеся з вашими братами й перенесіть кивот Господа, Бога Ізраїля, на місце, яке я приладив для нього, 13 бо власне тому, що вас першим разом не було, Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми його не шанували як слід.” 14 Тоді священики й левіти очистилися, щоб перенести кивот Господа, Бога Ізраїля, 15 і сини левітів несли Божий кивот на плечах на носилах, як повелів Мойсей, за словом Господнім. 16 Давид звелів левітським начальникам настановити своїх братів співаками з музичними приладами, з гарфами, цитрами та цимбалами, щоб розливався їх звук і високо злітав їх голос на знак радощів. 17 Тоді левіти настановили: Гемана, сина Йоіла, а з його братів - Асафа, сина Берехії; з синів Мерарі, братів їхніх - Етана, сина Кушаї. 18 А з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Іззієла, Шемірамота, Єхієла, Інні, Еліява, Бенаю, Масею, Маттатію, Еліфлея та Мікнею, Оведедома та Єїела - воротарів. 19 Співці Геман, Асаф та Етан мали мідні цимбали, щоб на них гучно грати. 20 Захарія, Іззієл, Шемірамот, Єхієл, Інні, Еліяв, Масея, Беная грали на гарфах, що з високими щаблями звуку; 21 Маттатія, Еліфлей, Мікнея, Оведедом, Єїел та Азазія - восьмим щаблем, щоб керувати. 22 Хананія, головний над левітами, що переносили кивот, наглядав за його перенесенням, бо був у тому вправний. 23 Берехія та Елкана були одвірними при кивоті. 24 Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная, Еліезер, священики - сурмили перед Божим кивотом. Оведедом та Єхія були одвірними при кивоті. 25 Отак Давид і ізраїльські старші та тисячники пішли переносити кивот Господнього союзу з дому Оведедома, радіючи, 26 І як Бог допоміг левітам, що переносили кивот Господнього завіту, принесли вони в жертву 7 бичків і 7 баранів. 27 Давид був одягнений у вісоновий плащ, так само й усі левіти, що несли кивот, і співаки й Хананія, голова над тими, що переносили. На Давиді ж був ще льняний ефод. 28 Увесь Ізраїль переносив кивот Господнього союзу під веселі вигуки при звуках рогу, сурм та цимбалів, граючи гучно на гарфах та на цитрах. 29 Коли кивот Господнього завіту входив в Давидгород, Міхаль, Саулова дочка, дивилась у вікно і, побачивши, як цар Давид скаче та танцює, зневажила його в своєму серці.
16. Перенесення кивота завіту 1-3; служіння співаків 4-6; гимн подяки 7-36; левіти в Єрусалимі та Гівеоні 37-43
Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом. 2 А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа. 3 І роздав кожному з ізраїльтян - і чоловікам, і жінкам - по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок. 4 На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли. 5 Асафа - головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах; 6 а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу. 7 Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа: 8 “Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам! 9 Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте! 10 Хвалітесь його святим ім'ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають! 11 Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя. 12 Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його. 13 Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його! 14 Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі. 15 Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів, 16 про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся, 17 що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві - як завіт вічний, 18 кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини, 19 хоч вас багато не було, - мало було, і були ви у ній чужинцями. 20 Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду, 21 та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів. 22 Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха. 23 Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає. 24 Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда. 25 Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами. 26 Бо всі боги поганські - ніщота, а Господь сотворив небеса. 27 Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його. 28 Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу! 29 Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах. 30 Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться. 31 Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює! 32 Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому. 33 Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю. 34 Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його. 35 І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю. 36 Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!” 37 Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня; 38 Оведедома та його братів - 68 чоловік, - між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу - воротарями; 39 Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні, 40 щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля; 41 а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”. 42 Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях. 43 І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
17. Нагадка про будову храму 1-6; обіцянка Давидові 7-15; Давидова молитва 16-27
Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.” 2 Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.” 3 І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана: 4 “Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло, 5 бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла. 6 Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому? 7 Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем. 8 Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі. 9 Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись, 10 за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім. 11 А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство. 12 Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки. 13 Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою. 14 Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.” 15 Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові. 16 Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене? 17 Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору. 18 Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу. 19 Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич. 20 Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами. 21 І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту? 22 Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом. 23 Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав, 24 і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, - він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою. 25 А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою. 26 Оце ж, Господи, ти - Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство! 27 Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те - благословенне повіки.”
18. Давидові війни та здобич 1-13; найвищі урядовці Давидові 14-17
Після цього Давид побив філістимлян і поневолив їх; він узяв з рук філістимлян Гат і залежні від нього міста. 2 Побив також і моавитян, і моавитяни стали Давидовими рабами, платили йому данину. 3 Потім побив Давид Гададезера, цовського царя, в напрямі до Хамату, аме, як він був у дорозі, щоб утвердити свою владу при ріці Ефраті. 4 Давид забрав у нього 1 000 колісниць, 7 000 кінноти й 20 000 піхоти; він перерізав жили усім коням, що при колісницях, залишивши з них тільки сто. 5 Дамаські арамії прийшли були на допомогу Гададезерові, цовському цареві, але Давид побив 22 000 чоловік. 6 Давид поставив у дамаському Арамі правителів, і арамії стали Давидовими рабами, платили йому данину. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться. 7 Давид забрав золоті щити, що були в слуг Гададезера і приніс їх в Єрусалим. 8 А з Тівхати та Куна, міст Гададезера, взяв Давид силу міді. З неї зробив Соломон мідне море, стовпи й мідний посуд. 9 І почув Той, цар Хамату, що Давид побив військо Гададезера, цовського царя, 10 і послав Гадорама, свого сина, до царя Давида, щоб привітати його й поздоровити з тим, що він, воювавши з Гададезером, побив його, - бо Тоу постійно воювався з Гададезером, - і послав посуд золотий, срібний та мідний. 11 І його також цар Давид посвятив Господеві вкупі зо сріблом та золотом, що забрав був у всіх народів: в едоміїв, моавитян, аммоніїв, філістимлян та амалекитян. 12 Авішай, син Церуї, побив 18 000 едоміїв у Соляній долині, 13 і поставив у Едомі правителів, так що всі едомії стали Давидовими рабами. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться. 14 Царював Давид над Ізраїлем і чинив суд і справедливість усьому своєму народові. 15 Йоав, син Церуї, був над військом; Йосафат же, син Ахілуда, був окличником; 16 Цадок, син Ахітува, і Авімелех, син Евіятара, були священиками; Шіша був писарем; 17 Беная, син Єгояди, був над керетіями та пелетіями; Давидові ж сини були першими при цареві.
19. Глузування з висланників Давида 1-5; перемога над аммоніями та араміями 6-19
Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син. 2 І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його, 3 аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?” 4 Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх. 5 І пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.” 6 Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1 000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови. 7 І найняли собі 32 000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою. 8 Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших. 9 Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі. 10 Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв. 11 Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв. 12 Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу. 13 Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.” 14 От і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього. 15 Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим. 16 Коли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі. 17 Дано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись. 18 Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7 000 кінноти й 40 000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська. 19 Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям.
20. Здобуття Рабби 1-3; поодинокі звитязькі вчинки 4-8
На другий рік, під той час, коли царі звичайно виступають у похід, вивів Йоав ціле військо й, спустошивши Аммон-край, прийшов і обліг Раббу. А Давид зостався в Єрусалимі; Йоав же, завоювавши Раббу, зруйнував її 2 Тоді Давид узяв корону, що була на голові в Мілкома, - а важила вона один талант золота, і на ній було дороге каміння, - і поклали її Давидові на голову; здобичі теж вельми багато виніс він із міста. 3 А людей, що були в ньому, вивів і приставив до роботи пилою, залізними рискалями й сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма аммонськими містами. І повернувся Давид і все військо в Єрусалим. 4 Потім почалась війна з філістимлянами в Гезері. Тоді Сібхай з Хушу побив Сіппая, одного з нащадків рефаїв і вони упокорились. 5 І знову була війна з філістимлянами, й Елханан, син Яіра, побив Лахмія, брата Голіата, з Гату, що в нього ратище списа було, як навій ткацький. 6 Потім була ще битва в Гаті. Там був один високий на зріст чоловік, що в нього було по шість пальців, усіх 24. І він так само був з потомків рефаїв. 7 Він брав на кпини Ізраїля, але Йонатан, син Шіми, Давидового брата, розбив його. 8 Це були ті, що походили від Рафи в Гаті; вони згинули від руки Давида та від руки слуг його.
21. Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30
Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.” 3 Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?” 4 Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим. 5 І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча. 6 Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний. 7 Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля. 8 Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.” 9 А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого: 10 “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.” 11 Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: - Вибирай собі: 12 або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.” 13 Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.” 14 І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік. 15 І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія. 16 Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі. 17 І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.” 18 Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія. 19 І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім. 20 Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались. 21 Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі. 22 Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.” 23 А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.” 24 Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.” 25 І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів. 26 Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення. 27 Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву. 28 У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви. 29 Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні, 30 але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.
22. Давид і будова святині
Тому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.” 2 Звелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому. 3 Давид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити. 4 І кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини. 5 Давид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю. 6 Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля. 7 Сказав Давид Соломонові: “Сину мій! У мене було на думці самому збудувати храм для імени Господа, Бога мого, 8 але надійшло до мене таке слово Господнє: Ти пролив багато крови й вів великі війни; ти не збудуєш храм моєму імені, бо ти пролив силу крови на землю перед моїм обличчям. 9 Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім'я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів. 10 Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. - 11 А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе. 12 Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого. 13 Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся! 14 Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100 000 талантів золота та 1 000 000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше. 15 Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи. 16 Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!” 17 Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові: 18 “Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові. 19 Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.”
23. Перелік левітів 1-23; завдання левітів 24-32
Коли Давид постарівся й нажився доволі, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона. 2 Тоді він зібрав усіх ізраїльських князів, священиків і левітів. 3 Левітів від 30 років і вище було полічено, і було їх 38 000, голова в голову. 4 З них призначив 24 000 до служби в Господньому храмі, 6 000 за писарів та суддів, 5 за дверників 4 000, а 4 000 до хвали Господа на приладах для гудьби, зроблених для цього. 6 Давид розділив їх на черги за синами Леві: Гершоном, Кегатом та Мерарі. 7 Гершонії: Ладан та Шімеї. 8 Сини Ладана: перший Єхієл, Зетам та Йоіл - троє. 9 І троє синів Шімеї: Шеломіт, Хазієл та Гаран. Вони були голови в родинах Ладана. 10 Сини Шімеї: Яхат, Зіза, Єуш та Верія. Це сини Шімеї, четверо. 11 Яхат був головним, Зіза - другим; Єуш та Верія мали небагато дітей і тому їхній батьківський дім становив лиш одну чергу. 12 Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл, четверо. 13 Сини ж Амрама: Арон та Мойсей. Арон був відлучений, щоб посвячувати пресвяті речі, сам він і сини його, повіки, щоб палити кадило перед Господом, щоб його хвалити й благословляти іменем його повсякчасно. 14 Мойсей же, чоловік Божий, та його сини були полічені разом з коліном Леві. 15 Сини Мойсея: Гершом та Еліезер. 16 Син Гершома, перший - Шевуел. 17 Син же Еліезера, перший - Рехавія; і не було других синів в Еліезера, а в Рехавії було дуже багато синів. 18 Син Іцгара, перший - Шеломіт. 19 Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел та четвертий Єкамам. 20 Сини Узієла: перший Міха, а другий Їшія. 21 Сини Мерарі: Махлі та Муші. Сини Махлі: Єлеазар та Кіш. 22 Єлеазар помер, і не було в нього синів, а тільки дочки; їх побрали собі сини Кіша, брати їхні. 23 Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот, троє. 24 А це сини Леві, за їхніми батьківськими домами, голови родин, за їх переписом, за числом імен, поголовно, що робили діло служби в домі Господньому, від 20 років і вище. 25 Бо Давид сказав: “Господь, Бог Ізраїля, дав спокій своєму народові й житиме в Єрусалимі ввесь час. 26 І левітам не треба буде переносити намет та всякий посуд до служби в ньому.” 27 Це на останній наказ Давида число синів Леві полічено від 20 років і вище. 28 Вони стояли при синах Арона для служби в домі Господньому, в дворах і в кімнатах, щоб наглядати за чистотою всілякого святого посуду та за роботою при службі в домі Божому, 29 за хлібом покладання, за питльованою мукою на офіри, за неквашеним хлібом, за пательнями, за печивом та за всякою мірою обсягу та довжини. 30 Вони мали також ставати щоранку, щоб славити й хвалити Господа, а так само щовечора; 31 і щоб приносити всепалення Господеві - щосуботи, що нового місяця й щосвята, за числом та за установою, що їм приписані, повсякчасно перед Господом; 32 та й мали пильнувати намет зборів і святиню, допомагати синам Арона, своїм братам, при службі в домі Господньому.
24. Священичі черги при богослужбах 1-19; інші роди левітів 20-31
Сини Арона теж були поділені на черги. Сини Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар. 2 Але що Надав та Авігу померли раніше, ніж їхній батько, а синів у них не було, то священиками були Єлеазар та Ітамар. 3 Давид за допомогою Цадока, з синів Єлеазара, та Ахімелеха, з синів Ітамара, розділив їх на черги за їхньою службою. 4 Але виявилося, що між синами Єлеазара було більше голів над родинами, ніж між синами Ітамара, тож поділили їх так: із синів Єлеазара 16 голів над родинами, а 8 з синів Ітамара. 5 Розділили ж їх жеребами, одних і других, бо князі в святині й князі Божі були із синів Єлеазара і з синів Ітамара. 6 Записував же їх Шемая, син Натанаїла, писар з-поміж левітів, при цареві, при князях, при священикові Цадокові, при Ахімелехові, синові Евіятара, та при головах священицьких і левітських родин; одну родину з потомків Єлеазара вибрано жеребом і одну родину з потомків Ітамара. 7 Перший жереб випав на Єгояріва, другий на Єдаю, 8 третій на Харіма, четвертий на Сеоріма, 9 п'ятий на Малкію, шостий на Міяміна, 10 сьомий на Гаккоца, восьмий на Авію, 11 дев'ятий на Єшуа, десятий на Шеханію, 12 одинадцятий на Еліяшіва, дванадцятий на Якима, 13 тринадцятий на Хуппу, чотирнадцятий на Єшевава, 14 п'ятнадцятий на Білгу, шістнадцятий на Іммера, 15 сімнадцятий на Хезіра, вісімнадцятий на Гапіцеца, 16 дев'ятнадцятий на Петахію, двадцятий на Єзекиїла, 17 двадцять перший на Яхіна, двадцять другий на Гамула, 18 двадцять третій на Делаю, двадцять четвертий на Маазію. 19 Це їхні черги при службі, як вони входили в дім Господній за постановою Арона, їхнього предка, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїля. 20 А щодо решти синів Леві, то вони були: з синів Амрама - Шуваел; із синів Шуваела - Єхдея; 21 від Рехавії: з синів Рехавії - перший Їшія; 22 від іцгаріїв Шеломот; із синів Шеломота Яхат. 23 Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел, четвертий Єкамам. 24 Син Узіела був Міха; з синів Міхи - Шамір. 25 Брат Міхи -Їшія; з синів Їшії - Захарія. 26 Сини Мерарі: Махлі та Муші; Яазія теж був його син. 27 Сини Мерарі, через Яазію, його сина: Шогам, Заккур та Іврі. 28 Від Махлі - Єлеазар; у цього не було синів. 29 Від Кіша - син Кіша: Єрахмаел. 30 Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот. Це сини левітів за їхніми батьківськими родинами. 31 Вони теж кидали жереб так само, як їхні брати, сини Арона при цареві Давидові, при Цадокові та Ахімелехові й при головах священицьких та левітських родин: голова над родиною так само, як менший його брат.
25. Переписи співаків
Давид та військові начальники відлучили синів Асафа, Гемана та Єдутуна, що, як пророки, грали на цитрах, гарфах та цимбалах. А це спис людей, приділених до діла у своїй службі: 2 з синів Асафа: Заккур, Йосиф, Нетанія та Азарела, сини Асафа, під проводом Асафа, що, як і пророки, грав на царський наказ. 3 Від Єдутуна, сини Єдутуна: Годолія, Іцрі, Ісая, Хашавія та Маттатія, шестеро під проводом свого батька Єдутуна, що, як і пророки, грав на цитрі на славу й хвалу Господеві. 4 Від Гемана, сини Гемана: Буккія, Маттанія, Узіел, Шевуел, Єрімот, Хананія, Ханані, Еліята, Гіддалті, Ромамті, Езер, Йошвекаша, Маллоті, Готір та Махзіот. 5 Усі ці сини Гемана, царського видющого в ділах Божих, щоб звеличувати його могутність. Бог дав Гема-нові 14 синів і 3 дочки. 6 Усі вони під проводом свого батька співали в Господньому домі з цимбалами, гарфами та цитрами при службі в Божому домі; під проводом царя були Асаф, Єдутун та Геман. 7 Було їх разом з їхніми братами, вивченими співаками перед Господом, разом усіх мистців - 288. 8 Вони також кинули жереб для служби; молодий нарівні з дорослим, учитель нарівні з учнем. 9 Перший жереб упав на сина Асафа, Йосифа; другий на Годолію, на нього самого, на його братів та його синів, 12 - усього. 10 Третій на Заккура з його синами та його братами, 12 - усього. 11 Четвертий на Іцрі з його синами та його братами, 12 -усього. 12 П'ятий на Нетанію з його синами та його братами, 12 - усього. 13 Шостий на Буккію з його синами та його братами, 12 - усього. 14 Сьомий на Єзарелу з його синами та його братами, 12 - усього. 15 Восьмий на Ісаю з його синами та його братами, 12 - усього. 16 Дев'ятий на Маттанію з його синами та його братами, 12 - усього. 17 Десятий на Шімеї з його синами та його братами, 12 - усього. 18 Одинадцятий на Азарела з його синами та його братами, 12 - усього. 19 Дванадцятий на Хашавію з його синами та його братами, 12 - усього. 20 Тринадцятий на Шуваела з його синами та його братами, 12 - усього. 21 Чотирнадцятий на Маттатію з його синами та його братами, 12 - усього. 22 П'ятнадцятий на Єремота з його синами та його братами, 12 - усього. 23 Шістнадцятий на Хананію з його синами та його братами, 12 - усього. 24 Сімнадцятий на Йошвекашу з його синами та його братами, 12 - усього. 25 Вісімнадцятий на Ханані з його синами та його братами, 12 - усього. 26 Дев'ятнадцятий на Маллоті з його синами та його братами, 12 - усього. 27 Двадцятий на Еліяту з його синами та його братами, 12 - усього. 28 Двадцять перший на Готіра з його синами та його братами. 12 - усього. 29 Двадцять другий на Гіддалті з його синами та його братами, 12 - усього. 30 Двадцять третій на Махзіота з його синами та його братами, 12 - усього. 31 Двадцять четвертий на Ромамті Езена з його синами та його братами, усього 12.
26. Вартові дверей 1-19; наглядачі у святині 20-28; управління нею 29-32
До черг одвірних, з корахіїв, належав Мешелемія, син Кораха, з синів Асафа. 2 У Мешелемії були сини: перворідний Захарія, другий Єдієл, третій Зевадія, четвертий Ятнієл, 3 п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Еліоенай. 4 В Оведедома були сини: перворідний Шемая, другий Єгозавад; третій Йоах, четвертий Сахар, п'ятий Натанаїл, 5 шостий Аммієл, сьомий Іссахар, восьмий Пеултай, бо Бог благословив його. 6 У його сина Шемаї народилися сини, що були начальниками в домі свого батька, були бо здібні. 7 Сини Шемаї: Отні, Рефаел, Овид, та сини Елзавада, мужі здібні, Елігу й Семахія. 8 Усі вони з синів Оведедома; вони й їхні сини й їхні брати - мужі здібні, до служби придатні; їх було 62 в Оведедома. 9 У Мешелемії було 18 синів та братів, мужів здібних. 10 У Хоси, з синів Мерарі, були сини: Шімрі, головний, хоч він не був перворідним, та батько поставив його головним; 11 другий Хілкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; 13 усіх синів та братів було в Хоси. 12 Цим чергам воротарів, тобто начальникам мужів, були доручені сторожі, як і їхнім братам, щоб служити в домі Господньому. 13 Вони, так малий, як і великий, кинули жереби, за своїми батьківськими родинами на кожну браму. 14 І випав жереб на схід - Шелемії; і на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб і випав йому жереб на північ. 15 Оведедомові - на південь, а його синам - комори. 16 Хосі - на захід, коло брами Шаллехет, де дорога йде вгору та де сторожа проти сторожі. 17 На схід стояло щодня по шість, на північ щодня по чотири, і на південь щодня по чотири, а коло комор по два. 18 Коло Парвару, на захід, чотири при дорозі і два коло Парвару. 19 Це черги воротарів із синів Кораха та синів Мерарі. 20 Левіти, їхні брати, що наглядали над скарбами дому Божого й над скарбами з святих речей були: 21 сини Ладана, тобто потомки Гершона, від Ладана, голови батьківських домів Ладана гершонія, Єхієл. 22 Сини ж Єхієла: Зетам та його брат Йоіл були над скарбами Господнього дому. 23 З амраміїв, іцгаріїв, хевроніїв, узієліїв, 24 Шевуел син Гершома, сина Мойсея, був головним над скарбами, 25 а з його братів, від Еліезера: Рехавія його син; Ісая його син; Йорам його син; Зіхрі його син, та Шеломіт його син. 26 Цей Шеломіт та його брат були над усіма скарбами з святих речей; їх присвятили були цар Давид, голови батьківських домів, тисячники, сотники та військові начальники; 27 вони їх присвятили з військової здобичі на утримання Господнього дому. 28 Усе, що присвятив Самуїл, видющий, Саул, син Кіша, Авнер, син Нера, та Йоав, син Церуї, все присвячене було в руках Шеломіта та його братів. 29 З іцгаріїв - Хананія та його сини були призначені для зовнішніх справ Ізраїля як правителі та судді. 30 З хевроніїв - Хашавія та його брати, мужі відважні - 1700 - мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йордану, на захід, у всіляких Господніх ділах та царській службі. 31 У хевроніїв, що їхнім головою був Єрія, -за родоводами їхніх батьківських домів - зроблено сорокового року Давидового царювання перегляд, і знайшлись у них мужі відважні, в Язері гілеадському, - 32 та й у їхніх братів, людей здібних; а було їх 2700 голів над родинами, їх настановив цар Давид над рувимлянами, гадіями та над половиною коліна Манассії, у всіх ділах Божих та в усіх справах царських.
27. Давидові урядовці 1-15; родоначальники 16-22; перепис населення 23-24; управління царським майном 25-31; царські радники 32-34
Оце сини Ізраїля, за їхнім числом, голови батьківських домів, тисячники, сотники й урядовці, що за їхніми відділами служили цареві у всіх справах, приходячи й відходячи щомісяця, на всі місяці року; а було їх 24 000 в кожному відділі. 2 Над першим відділом, на перший місяць, був Їшбаал, син Завдієла: 24 000 було в його відділі. 3 Він був із синів Переца, голова над усіма військовими начальниками, на перший місяць. 4 Над відділом другого місяця був Єлеазар, син Додая ахохія; на чолі його відділу був начальник Міклот; 24 000 було в його відділі. 5 Начальником третього війська, на третій місяць, був Беная, син Єгояди священика; 24 000 було в його відділі. 6 Цей Беная був одним із тридцятьох хоробрих і голова над тридцятьма, і в його відділі був Амінадав, його син. 7 Четвертий, на четвертий місяць, був Азаел, брат Йоава, а по ньому Зевадія, його син; 24 000 було в його відділі. 8 П'ятий, на п'ятий місяць, був начальник Шамгут зерахій; 24 000 було в його відділі. 9 Шостий, на шостий місяць, був Іра, син Ікеша, з Текоа; 24 000 було в його відділі. 10 Сьомий, на сьомий місяць, був Хелец пелоній, із синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі. 11 Восьмий, на восьмий місяць, був Сібхай з Хушу, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі. 12 Дев'ятий, на дев'ятий місяць, був Авієзер з Анатоту, з роду Веніямина; 24 000 було в його відділі. 13 Десятий, на десятий місяць, був Маграй з Нетофи, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі. 14 Одинадцятий, на одинадцятий місяць, був Беная з Піратону, з синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі. 15 Дванадцятий, на дванадцятий місяць, був Хелдай з Нетофи, з роду Отнієла; 24 000 було в його відділі. 16 На чолі ж колін Ізраїля були: у рувимлян, як начальник, Еліезер, син Зіхрі; у симеоніїв Шефатія, син Маахи; 17 у Леві Хашавія, син Кемуела; в Арона Цадок; 18 у Юди Еліяв, з братів Давида; в Іссахара Омрі, син Михаїла; 19 у Завулона Ішмая, син Овдії; у Нафталі Єрімот, син Асрієла; 20 у синів Ефраїма Осія, син Азазії; у половини коліна Манассії Йоіл, син Педаї; 21 у половини коліна Манассії в Гілеаді Їддо, син Захарії; у Веніямина Яазієл, син Авнера; 22 у Дана Азарел, син Єрохама. Це князі над колінами Ізраїля. 23 Давид не перелічив тих, що їм було нижче від двадцятьох років, бо Господь сказав, що намножить Ізраїля, наче зір небесних. 24 Йоав, син Церуї, заходився, було, робити перепис, та не закінчив: бо через те був гнів Божий на Ізраїля, і перепис той не був записаний у літописну книгу царя Давида. 25 Над царськими скарбами був Азмавет, син Адієла; а над запасами в краю, в містах, по селах та в баштах - Йонатан, син Уззії. 26 Над сільськими робітниками, що порали землю, - Езрі, син Келува. 27 Над виноградниками - Шімеї з Рами, а над пивницями у виноградниках -Завді з Шефаму. 28 Над маслинами та смоківницями, що в Шефелі, Ваал-Ханан із Гедеру, а над запасами олії - Йоас. 29 Над товаром, що пасся в Шароні, - Шітрай з Шарону, а над товаром у долинах - Шафат, син Адлая. 30 Над верблюдами - Овіл, ізмаїльтянин, а над ослицями - Єхдея з Мероноту. 31. Над вівцями - Язіз агарянин. Усі ці були управителями майна в царя Давида. 32 Йонатан, Давидів дядько, був дорадником; з нього був чоловік мудрий і письменний, а Єхієл, син одного хахмонія, був при царських дітях. 33 Ахітофел був теж дорадником царя, а Хушай аркій - другом царя; 34 а по Ахітофелеві Єгояда, син Бенаї, та Евіятар. Йоав був начальником війська в царя.
28. Остання воля Давида 1-8; нагадка Соломонові 9-10; начерк святині 11-19; ще одна нагадка Соломонові 20-21
Давид зібрав у Єрусалимі всіх ізраїльських князів, старшин над Колінами, начальників над відділами, що були на службі в царя, тисячників, сотників, управителів усього майна й скоту, що належав цареві та його синам, разом із скопцями, - хоробрих витязів та всіх відважних. 2 Став тоді цар Давид на ноги і промовив: “Послухайте мене, браття мої й мій народе! Було в мене на думці збудувати дім спочинку для ковчегу Господнього союзу й підніжок під ноги Бога нашого і я наготував, що треба до будування. 3 Але Бог мені сказав: Не ти збудуєш дім моєму імені, бо ти людина войовнича й проливав кров. 4 Однак же Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоб я був царем над Ізраїлем повіки; бо він вибрав Юду князем, а в домі Юди - дім мого батька, а з-поміж синів мого батька сподобив настановити мене царем над усім Ізраїлем; 5 а з-поміж усіх моїх синів, - бо багато синів дав мені Господь, - вибрав він Соломона, мого сина, щоб сидів на престолі Господнього царства, над Ізраїлем. 6 І сказав мені: Соломон, син твій, збудує мені дім і мої двори, бо я вибрав його собі за сина й буду йому батьком; 7 я утривалю царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати мої заповіді та мої постанови, як до цього дня. 8 Отож перед усім Ізраїлем, громадою Господньою, і вслух Бога нашого говорю я вам: Бережіть, пильнуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб вам володіти цією доброю землею й залишити й після себе в спадщину своїм дітям навіки. 9 І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога твого батька й служи йому щирим серцем та покірною душею, бо Господь вивідує всі серця й знає усі скриті думки. Коли шукатимеш його, то знайдеш, а коли покинеш його, то й він відкине тебе назавжди. 10 Гляди ж: Господь вибрав тебе. щоб ти збудував дім на святиню. Будь, отже, мужнім і роби це!” 11 І передав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвору, храму його, його скарбниць, його верхніх світлиць, його внутрішніх кімнат, місце прощання, 12 і начерк усього, що був обдумав: дворів дому Господнього, усіх кімнат навкруги для скарбниць дому Божого й для скарбниць на присвячені речі, 13 для священицьких та левітських черг, для всякої роботи при службі в домі Господнім та для всілякого посуду, що вживано його в домі Господнім. 14 Він установив вагу золота для всіх золотих речей при кожній службі, і вагу срібла для всіх срібних речей при кожній службі; 15 вагу для всіх золотих ліхтарів та їхніх золотих лямп, визначивши вагу для кожного ліхтаря та його лямп; вагу для срібних ліхтарів, для кожного ліхтаря та його лямп, згідно з призначенням кожного ліхтаря; 16 і вагу золота на столи для хлібів появлення, на кожний стіл, і срібла на срібні столи; 17 на вилки, умивальниці й кропильниці зо щирого золота, і на золоті чаші, по вазі кожної чаші, і на срібні чаші, по вазі кожної чаші. 18 і на жертовник для палення кадила з литого золота, за вагою, і на подобу колісниці з золотими херувимами, що простягали крила й покривали ковчег Господнього союзу. 19 Усе це, всі роботи, що були в начерку, показав йому в записі, що був від Господа. 20 Тоді Давид сказав до свого сина Соломона: “Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійсь і не лякайсь, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе, доки не закінчиш усієї роботи на службу дому Господньому. 21 Ось черги священиків та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякої роботи різних охочих людей, здатних до всякого діла; так начальники, як і ввесь народ, готові на всі твої накази.”
29. Видатки Давидові на будову святині 1-5; пожертви князів 6-9; Давидова молитва 10-19; коронування Соломона 20-25; джерела до історії Давида 26-30
Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога. 2 Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру. 3 До того - в моїй любові до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому: 4 три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах, 5 щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?” 6 І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці. 7 Дали вони на будову дому Божого: золота - 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла - 10000 талантів, міді - 18 000 талантів, а заліза - 100 000 талантів. 8 У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія. 9 І радів народ, що вони розщедрились. бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний. 10 Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні! 11 Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика! 12 Багатство й слава - від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним. 13 Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я. 14 Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали; 15 ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає. 16 Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє. 17 Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі. 18 Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе. 19 А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.” 20 Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві. 21 І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля. 22 І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика. 23 І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому. 24 Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові. 25 Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі. 26 Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем. 27 Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки. 28 І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього. 29 Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада, 30 а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.