Параметри пошуку
Пошук в:









































































x
Категорії можна додавати у розділі "Мої цитати"
 



1. Привіт 1-2; подяка 3-11; ув'язнення Павла корисне для Євангелії 12-20; особисті почування апостола 21-26; напоумлення вірним 27-30
2. Взаємна любов 1-4; зразок Христа 5-11; завжди треба дбати про спасіння 12-18; Тимотей і Епафродит 19-30
3. Пересторога від спокус з боку юдеїв
4. Прикінцеві вказівки й признання для филип'ян

Послання Апостола Павла до Филип'ян

1. Привіт 1-2; подяка 3-11; ув'язнення Павла корисне для Євангелії 12-20; особисті почування апостола 21-26; напоумлення вірним 27-30
 


1 Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами: 2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа 3 Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю, 4 завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися, 5 за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі; 6 я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса. 7 Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті. 8 Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса. 9 Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, 10 щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа, 11 повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу. 12 Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії. 13 Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим; 14 і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже. 15 Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі. 16 Ці - з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії; 17 а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам. 18 Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти. 19 Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа, 20 за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю. 21 Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток. 22 Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; - та що вибрати, не знаю. 23 Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще; 24 та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі. 25 І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі, 26 щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас. 27 Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, - чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, - довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру, 28. ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога, 29. бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати. 30 Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.


2. Взаємна любов 1-4; зразок Христа 5-11; завжди треба дбати про спасіння 12-18; Тимотей і Епафродит 19-30
 


1 Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя, 2 то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. 3 Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; 4 майте на увазі користь не власну, а радше інших. 5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. 6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, 7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, 8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної. 9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я, 10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця. 12 Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами, 13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням. 14 Усе робіть без нарікання і мудрування, 15 щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі, 16 зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно. 17 Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами. 18 Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною. 19 Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас. 20 Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас, 21 бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса. 22 Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії. 23 Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною. 24 А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду. 25 Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі; 26 бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу. 27 Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком. 28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку. 29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані, 30 бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.


3. Пересторога від спокус з боку юдеїв
 


1 Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі. Писати вам те саме мені не важко, а вам воно корисно. 2 Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання! 3 Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло, 4 хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хтось інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: 5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом; 6 щодо горливости - гонитель Церкви, щодо справедливости в законі - бездоганний. 7 А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату. 8 Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати; 9 і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри; 10 щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, 11 аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12 Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене. 13 Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, 14 женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі. 15 Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. 16 Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. 17 Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. 18 Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. 19 їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі. 20 Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, 21 який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.


4. Прикінцеві вказівки й признання для филип'ян
 


1 Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої! 2 Еводію прошу та й Синтиху теж прошу, щоб думали однаково у Господі. 3 І тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена яких у книзі життя. 4 Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! 5 Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько! 6 Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі. 8 Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, - про те думайте! 9 Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені - те чиніте, і Бог миру буде з вами. 10 Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, - ви про те старалися, та нагоди вам бракувало. 11 Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю. 12 Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні. 13 Я можу все в тому, хто укріплює мене. 14 Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі. 15 І ви, филип'яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні, 16 бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби. 17 Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь. 18 Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, - пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну. 19 За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі. 20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь. 21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною. 22 Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому. 23 Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.